У культурі кожного народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. В Україні таким символом є вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу з зашифрованими оберегами та знаками.

         Вишиванка з давніх давен є основним елементом українського національного одягу. Вишить візерунками сорочки – відображення цінностей, традицій. культури та історії.

         День вишиванки – поки ще не офіційне і відносно нове народне свято, покликане сприянню єдності й культурному відродженню всього багатонаціонального українського народу.

      Простий флешмоб студентів  факультету історії Чернівецького національного університету  – «Всесвітній    день вишиванки» у 2006 році перетворився на могутній патріотичний рух серед українців усього світу, покликаний зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу.

         Дата проведення святкових заходів кожного року різна, адже відзначається в третій четвер травня. Цього річний ювілейний День вишиванки припадає на 20 травня та присвячений українській традиційний музиці та екологічним проблемам.

      Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Знаменитий арабський мандрівник X ст. у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.

      За повір’ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молились. Вірили, що так  сорочка стає оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі.

Моя вишиванка

Я встану рано-вранці, на світанку.

Як спалахне на квіточці роса.

Вдягну найкращу в світі вишиванку

І оживе,  засвітиться краса

В промінні сонця. І моя сорочка

У рунах, в квітах зразу оживе…

З чарівних квітів я сплету віночка

Й над світом щира пісня попливе.

Сорочка, що матуся вишивала,

Сердечко гріє, душу веселить.

Бо ж мама щастя-долю закликала.

Цей оберіг в житті нас захистить ***