Однім із основних факторів зовнішнього середовища проживання людини є вода. Без певної кількості води не може існувати життя. Вода забезпечує  різноманітні фізіологічні, хімічні, біологічні і біохімічні процеси в організмі людини, тварин і рослин.

         Отже запаси прісної води є одним із основних багатств країни і зумовлюють її технічний і економічний розвиток. Разом з тим, очікується, що вода буде одним з найдефіцитніших природних ресурсів 21 століття. У випадку збереження існуючих моделей споживання водних ресурсів у 2025 р. двоє з кожних трьох осіб на землі будуть жити в умовах дефіциту води.

         На жаль, ця проблема є актуальною і для України, яка належить до маловодних країн. Вже зараз низка областей України існує за рахунок води з інших регіонів. Вже зараз характерним для багатьох регіонів є зростання рівня забрудненості місцевих джерел питної води. Вже зараз лише четверта частина сільського населення має доступ до безпечної питної води.

         В процесі використання водних джерел людиною, тваринами, промисловістю і сільським господарством вода забруднюється. Надходячи зворотно у водні джерела забруднює останні. Більш за все і інтенсивніше забруднюються водні джерела тоді, коли в них скидаються без очищення промислові і господарсько-побутові стічні води. Останнім часом інтенсивні забруднення в поверхневі водоймища надходять з поверхневим стоком в період дощів, злив із талими водами з сільськогосподарських угідь, внаслідок використання різноманітних добрив і отрутохімікатів.

         Якість питної води можна забезпечити за рахунок удосконалення технології очищення води. Але цей шлях в цілому є тупиковим, оскільки в існуючий системі господарювання обсяги забруднених вод набагато перевищують можливості навіть найновітніших технологій очистити ці води. На наше щастя, природа здатна до самовідновлення . І якщо допомогти їй у цьому (або, хоча б не заважати), то якість водних ресурсів з часом значно покращиться.